Виробники EMS-обладнання обіцяють неймовірні результати після тренування за цим методом. Та чи справді це так? Які є особливості? Розповідає методист «Академії Фітнесу — Україна» Борис Михайленко.

В чому особливість методу EMS

Цей метод відомий вже давно. З середини ХХ ст. в СРСР та Європі цю технологію використовували у великому спорті та медицині для стимулювання м’язів. Також з її допомогою космонавти реабілітувалися після довгого перебування в невагомості. Масово використовувати EMS для тренувань звичайних людей почали на початку ХХІ ст. 

Відмінність цього методу в тому, що він стимулює напруження м’язів зовні. Безпечний для організму електричний струм подразнює рухову клітину — мотонейрон, і завдяки цьому скорочуються м’язові волокна. Їх скорочується набагато більше, ніж за максимального вольового зусилля під час виконання фізичних вправ. 

У процесі такого тренування людина відчуває скорочення як м’язів-агоністів, так і антагоністів. Завдяки спеціальному костюму, до якого прикріплені електроди, тренер може регулювати імпульс. Поступово його збільшуючи, він визначає рівень, за якого клієнт вже не може виконувати вправи через больові відчуття. 

У кожної людини буде своя інтенсивність, оскільки в кожного свій рівень больового порогу. Також впливає рівень тренованості й відсоток м’язової та жирової маси. Жир не проводить електричний струм, тому люди із зайвою вагою не відчувають імпульсу. Для них він має бути використаний з більшою глибиною. 

Вправи слід підбирати з власною вагою або мінімальною додатковою. Це сформує правильну техніку. Якщо під імпульсом брати ще вагу, це додасть навантаження, знизить ефективність EMS та може спричинити травми: розтягнення, перенапруження чи розрив м’язів. Тому використовуйте гумові амортизатори, вправи з власною вагою, статичні й статодинамічні вправи.

Які задачі вирішує електроміостимуляція

Ця методика підходить для клієнтів із різними рівнями підготовки. Вона буде корисною тим, хто тільки починають тренуватися. Адже щоб задіяти ту кількість м’язів, яку активує EMS, у залі потрібно займатися з великим об’ємом та інтенсивністю. Багато клієнтів слабкі, мають травми, тому з ними цього зробити неможливо. Електроміостимуляція ж активує м’язи, які не можна тренувати на початку. Це сильний поштовх для адаптації до більшого навантаження.

Методика також сприяє зниженню кількості жирової тканини. Під час тренування ми використовуємо різні протоколи EMS та активуємо різну кількість м’язів, що працюють.

Електроміостимуляція допомагає позбутися болю в попереку. 80% досліджених помітили, що більові відчуття минули або зменшилися. Біль — це наслідок  м’язового дисбалансу. А цей метод нормалізує м’язовий тонус.

EMS також використовують для тренування окремих груп м’язів. Можна поставити такий імпульс і частоту, щоб стимулювати лише потрібний тип волокон: тільки білі, що відповідають за силу, або тільки рожеві. Це дозволяє розвивати вузькі навички, потрібні у певних видах діяльності. Наприклад, вибухову силу завдяки стимулюванню білих волокон м’язів ніг. Це додатковий інструмент, що посилює ефект.

Електроміостимуляція ефективна й для відновлення. За певної частоти збільшується лімфоток у всьому тілі, чого не можна зробити тільки вправами на розтягування. Тож цей метод підходить не лише для навантаження, а й для розслаблення.

Однак є одне важливе «але». Дослідження показали, що EMS ефективно використовувати в симбіозі з іншими видами навантаження: силове, для розвитку витривалості тощо. Як окремий напрям цей метод не працює, лише в системі. Посилання на дослідження будуть у кінці статті.

Чи знижується ефективність звичайних тренувань

Обидва види тренувань є навантаженням. EMS стимулює м’язи зовні, струм впливає безпосередньо на мотонейрони. Під час звичайних тренувань м’язи стимулює вольове зусилля.

Найкраще суміщувати й чергувати ці методи. Організм звикає до зовнішнього стимулювання м’язів, однак не тренуються в належному об’ємі інші системи: серцево-судинна, кісткова, опорно-руховий апарат тощо. Таке навантаження не впливає на них так, як звичайне обтяження. Тому EMS не може замінити традиційне тренування, яке різнобічно діє на організм.

Протипоказання до EMS

Не варто використовувати цей метод, якщо людина має:

• гостре респіраторне вірусне захворювання;
• хронічні захворювання в гострій фазі: артроз, ревматоїдний артрит тощо;
• епілепсію;
• доброякісні та злоякісні утворення — якщо стимулювати будь-яке утворення, воно розростатиметься, також електричне поле може негативно впливати на організм;
• кардіостимулятори, що регулюють ритм серця.

Якщо клієнт має імпланти, це впливає на вибір навантаження. Умовним обмеженням є й цукровий діабет. Адже навантаження з одного боку сприяє зниженню інсуліну, а з іншого може призвести до різкого падіння цукру. Також не можна тренуватися за цим методом вагітним і молодим мамам, оскільки вплив струму на дитину ще не досліджений.

Електроміостимуляція — чудовий інструмент для всебічного розвитку фізичних якостей організму. Однак це не чарівний метод, що швидко розв’яже усі задачі. Він працює лише в системі з іншими напрямами. Детальніше про це розповідають такі дослідження:

1. Sanchez BR, Puche PP, Gonzame-Badillo JJ. Percutaneous electrical stimulation in strength training: an update. J Strength Cond Res. 2005

2. Gondin J, Guette M, Ballay Y, et al. Electromyostimulation training effects on neural drive and muscle architecture. Med Sci Sports Exerc. 2005

3. Paillard T, Noe F, Passelergue P, et al. Electrical stimulation superimposed onto voluntary

muscular contraction. Sports Med. 2005

Продуктивних тренувань!